До побачення, Японіє, і до нових зустрічей!



До побачення, Японіє, і до нових зустрічей!

Ось і добіг до кінця 2017 рік. Він, як відомо, був оголошений Роком Японії в Україні.

   Впродовж цього часу Петродолинською сільською бібліотекою для різних категорій читачів проведено комплекс заходів за темою «Країна, де сходить сонце»: години інформації «Читаємо й дізнаємося про Японію», разом зі шкільною бібліотекою – година цікавих повідомлень і вікторина «Що я знаю про Японію», діти колективно читали міфи Японії та казки, разом з художнім класом Великодолинської ДЮСШ провели конкурс малюнків «Я і Японія».

   У незвичній для четвертокласників формі пройшов «Поетичний струмочок» за збірочкою «Коник, Равлик і Зозуля», в якій понад 300 віршів (хоку) японських майстрів цього унікального поетичного жанру. Дітей здивувало те, що у віршах немає рими, до якої вони так звикли, читаючи українську чи російську поезію. Така вона мова у японців: не приймає рими, і все тут! І полився струмочок: по черзі, передаючи з рук в руки збірочку, виголошували маленькі читачі коротенькі вірші. Вони їх навчали помічати й цінувати неповторну красу навколишнього світу, любити й цінувати природу, доброзичливо ставитися до будь-яких живих істот: тварин, птахів, комах, та й себе відчувати при цьому не стороннім спостерігачем, а гармонійною частинкою самої природи.

   Завершила Рік Японії мистецька година для юнацтва у «Чайному будиночку». Чайна церемонія – це давній звичай, доведений японцями до рівня високого мистецтва. Чайний обряд служить для того, щоб людина подумала про життя, очистила душу від буденності. Саме про це розповідали і показували ведучі Левицька Ангеліна і Костюшко Альона.

   Далі за правилами церемонії перейшли до сердечної бесіди про японську поезію: класичну і сучасну. Деревенча Володимир і Ніяченко Марина знайомили гостей з життям і творчістю Мацуо Басьо та Ісікаві Такубоку, їхніми тривіршами (хоку) і п’ятивіршами (танка). І танка, і хоку не стільки описують картини природи, скільки дають натяк на певний стан людини. Як маленьке зернятко містить у собі зародок життя, так ці вірші кількома словами відтворюють всесвіт юнаки та дівчата з легкою посмішкою, а де з печаллю читали вірші японських поетів.

   Ще багато чого цікавого почули гості в цей день: про мистецтво бонсай («дерево в горщику»), ікебану, оригамі, квіти-канзаші, свято «ханамі». А повідали їм про традиційні японські дива шкільний бібліотекар Махновська Олена Тарасівна і викладач живопису Петродолинської філії Великодолинської ДМШ Живун Лариса Миколаївна.

   На завершення зустрічі у «Чайному будиночку» Віталій Чорний і Денис Дуболар подарували всім власноруч виготовлені паперові фігурки журавликів (оригамі) –  символ чистоти почуттів і щастя.

   Японці пам’ятають, що у світі тільки дві країни пережили атомну трагедію – вони і ми. Японія більш, ніж будь–яка інша країна допомогла Україні в подоланні наслідків Чорнобильської аварії. І наш обов’язок сьогодні вивчати, знати і підтримувати традиції та звичаї японського народу на знак подяки за підтримку.

      Миру, щастя і добра нашим народам – Японії й України.

О.Глушенко, завідуюча Петродолинською сільською бібліотекою-філією

Потрібний зварювальник